Використання ігрових методів навчання для формування творчої пізнавальної діяльності школяра на уроках географії

Використання ігрових методів навчання для формування творчої пізнавальної діяльності школяра на уроках географії

Життя – це гра з постійно

змінюваною системою правил.

Дітей треба навчити не знань,

а орієнтування в зміні умов.

Анатолій Гін

 У сучасних умовах освітянських змін навчальні програми з кожним роком вміщують все більше теоретичного матеріалу, з яким учневі необхідно не просто ознайомитись та засвоїти, а й легко зуміти зорієнтуватися у всьому обсязі шкільного курсу. Сьогодні від учня вимагається уміння аналізувати, систематизувати формувати власну обґрунтовану думку на основі базових знань. Тому не дивно, що учень втрачає будь-який до пізнавальної діяльності, не витримуючи натиску навчальних програм та вимог учителів. Одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками, є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри. Застосування сьогодні на уроках ігрових методів навчання вимагає від учителя грамотного поєднання їх із інтерактивними методами навчання, використанням сучасних інформаційних технологій.

   Провідна ідея досвіду полягає у підвищенні рівня географічної компетентності учнів. Застосування ігрових методів навчання дає можливість кожному учневі на підставі його інтересів, нахилів і суб’єктивного досвіду реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, відчути власний успіх.

Вміле використання ігрових методів навчання може забезпечити усесторонній розвиток і виховання учнів відповідно до вимог сучасного рівня науково-технічного прогресу, формування особистості, підготовленої до активного і позитивно-творчого прогресу, осмислення і перетворення світу, здатної самостійно здійснювати життєвий вибір та приймати креативні рішення.

Сучасна педагогічна психологія дає переконливе науково-педагогічне обґрунтування використанню ігрових технологій у навчально-виховному процесі. Як високо результативний і перспективний прийом навчання й виховання розглядає ігри наукова педагогіка.

Дослідження, пов’язані з розробкою і впровадженням нових технологій навчання,в основу яких покладено застосування ігор, свідчать про наявність у них значних можливостей щодо підвищення ефективності навчальної діяльності. В останні роки практика застосування ігрових завдань визначила методичну думку, що зараз настав час узагальнення практичного досвіду, об’єктивної оцінки доцільності застосування ігрових завдань, визначення їх питомої ваги та місця у системі навчання. Гра, яка належить до традиційних і визначних методів, дозволяє яскраво реалізувати всі провідні функції навчання: освітню, виховну, та розвивальну, які діють в органічній єдності.

Різноманітність ігрових засобів створює широкі можливості для того, щоб учитель міг вибрати саме таку гру, яка найбільше відповідає меті уроку. Учень включається в гру цілком: усім інтелектуальним, особистісним, емоційним потенціалом, життєвим досвідом і творчими ресурсами. Гра є «експериментальним майданчиком» особистості, дозволяє почувати себе вільним від будь-яких обмежень. Саме грі сьогодні належить провідна роль у переорієнтуванні сучасного освітнього процесу з надмірного теоретично завантаженого, а репродуктивними навчальними формами на використання прийомів навчання, які б ефективно формували пізнавальну активність і самостійність учнів, розвивали б у них ініціативність, уміння діяти у складних і нестандартних умовах, призвичаювали б їх не стільки нагромаджувати факти, скільки шукати творчих підходів до використання інформації. Мит повинні сьогодні виховувати дітей ініціативних, творчих, з нестандартним креативним мисленням, готових до зіткнень з життєвими труднощами. Тому коли вчитель на уроці чує від дітей: «Я хочу!... Я буду!.... Я зможу!....» - можна вважати, що позитивний результат праці учня та вчителя досягнутий.

Ігри на уроках можна класифікувати наступним чином:

1.     За формою діяльності:

1)    Колективні – задіяні всі учні класу, як одна модель;

2)    Групові – клас ділиться на групи по 4-6 учнів;

3)    Парні – учні працюють у парах;

4)    Індивідуальні – кожен учень має можливість проявити здібності.

2.     За навчальними цілями:

1)    Вивчення нового матеріалу;

2)    Формування вмінь та навичок;

3)     Закріплення та узагальнення нового матеріалу;

4)     Контроль знань та вмінь.

3.      За часом проведення:

1)    Гра – урок –

-         проведення гри з правилами, переможцями, результатами;

-         найчастіше – це нетрадиційний урок: урок-суд, урок-мандрівка, урок-презентація.

2)    Гра – епізод –

-         Це структурний елемент уроку, тривалість 10-20хв. Клас доцільно ділити на команди, групи.

-         Найчастіше використовується для закріплення нового матеріалу, виконання практичних завдань, вирішення проблемної ситуації.

3)    Гра – хвилинка

-         Тривалість – кілька хвилин.

-         Можна використовувати для перевірки домашнього завдання чи закріплення нового матеріалу.

Тож, на мою думку, кожна гра має свій життєвий цикл.

Життєвий цикл гри:

1.     Початковий – ознайомлення учнів з правилами, умовами проведення. На перших порах можуть бути виникати труднощі, поки учні не зрозуміють суті гри.

2.     Основний – гра викликає в дітей інтерес і захоплення, максимальний навчальний ефект.

3.     Завершальний – гра стає нецікавою, втрачається інтерес, понижується захоплення та азарт.

Тривалий досвід щодо організації та застосування ігрового методу навчання на уроках географії дозволяє зробити певні висновки:

1.     Ігрова діяльність – це система методів та ігрових прийомів, які необхідно використовувати постійно в процесі навчання.

2.     Для кожного курсу, відповідно до програми необхідно підбирати «свої» ігрові методи, не більше 5-7.

3.     Якщо ігрова діяльність не дає бажаного результату, виникає необхідність поступово вводити нові ігрові методи в навчальний  процес.

4.     Учителю треба вчитися методиці проведення гри, не можна розраховувати на стихійний інтерес до гри.

5.     Гру можна проводити на будь-якому етапі уроку.

6.     Не варто організовувати навчальну гру, якщо учні недостатньо знають тему.

7.     Не застосовувати ігри з тих програмних тем, де вони можуть дати позитивного ефекту.

8.     Гру обов’язково використовувати у комплексі з іншими методами навчання.

Досвід використання ігрових методів навчання на уроках географії показує необхідність такого алгоритму в проведенні та організації гри:

1.       Організація гри повинна потребувати багато часу на підготовку.

2.       Правила при обов’язково, прості, чіткі.

3.       Забезпечення кожного учня необхідними дидактичними матеріалами.

4.       Гра повинна залучати якомога більше учнів.

5.       Необхідно «правильно» розсадити учнів, слабших з сильнішими, в групах вказати лідера.

6.       Органічне включення гри а навчальний процес (ігри важливо проводити систематично, починаючи з елементарних ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх).

7.       Захоплююча, цікава назва, яка запам’ятовується.

8.       Наявність справді ігрових елементів(в тому числі й змагання.)

9.       Бажано пробний етап, щоб з’ясувати, що всі зрозуміли правила гри.

10.  «Виграють всі!», не допускати приниження гідності дитини.

Позитивні риси використання ігрових методів на уроках: 

ü  Розвиваються пізнавальний інтерес, потяг до знань, творчі здібності учні;

ü  Поглиблюється раніше набутий досвід;

ü  Легше засвоюється навчальний матеріал (при подачі матеріалу в ігровій формі засвоюється близько 90% інформації);

ü  З’являється азарт, «дух» змагання, ініціативність, працюють і слабші учні;

ü  Виникає бажання примножувати свій інтелектуальний набуток, не зупинятися на досягнутому, формується самостійне здобування знань;

ü  Учні формують вміння мислити логічно, роблять самостійні висновки, вчаться чітко висловлювати свої думки;

ü  Розвивається увага, фантазія, зміцнюється пам'ять;

ü  Виховується відповідальність за доручену справу;

ü  Виховується товариськість, уміння працювати колективно, рахуватися з точкою зору інших, учні вчаться сприймати поразку;

ü  Розвиваються між предметні зв’язки ;

ü  На уроці діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки, спокійно сприймають зауваження, працюють в атмосфері довіри та взаємодопомоги, розвивається прагнення до морального вдосконалення;

ü  Виховується особистість, підготовлена до майбутнього, в якому необхідно приймати конкретні рішення та розв’язувати проблеми, діяти у складних і нестандартних умовах;

ü  Спонукає учнів виявляти уяву та творчість, розвивається вміння швидко аналізувати ситуацію, постійно покращується усне мовлення;

ü  Вносить в урок момент розслаблення, знімає розумову активність.

Але при використанні гри виникають і певні труднощі:

ü  Учні можуть не включатися в процес гри, залишатися байдужими, особливо коли не має стимулу (учитель чітко вказує винагороду учням);

ü  Гра може швидко закінчитись, бо учні йдуть до мети найкоротшим шляхом;

ü  Може виникнути конфліктна ситуація;

ü  Перевантаженість змісту навчального матеріалу, надмірна кількість другорядних фактів, брак навчального часу для ігор;

ü  Недостатність знань особливостей психічного розвитку кожного учня в класі, психологічних особливостей класних колективів;

ü  Недостатнє використання нових інформаційних технологій на різних етапах опанування знань;

ü  Додаткові витрати часу на підготовку;відволікання уваги, порушення дисципліни на уроках.

Власний досвід доводить, що систематичне і продумане використання ігор у навчанні забезпечує загальний розвиток особистості дитини.

Найкращою винагородою для вчителя за наполегливу працю є успіхи і досягнення учнів. Зацікавленість учнями предметом у школі проявляється в активній участі у позакласних і позашкільних заходах, екскурсіях, походах,участь в етапах участь у  Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії, результатами ЗНО та ДПА.

Додаток.

1.     Гра «Пазли»

Мета: формувати в учнів знання картографічної номенклатура; удосконалювати практичні вміння та навички роботи з географічними картами; розвивати пізнавальний інтерес та творчі здібності до вивчення предмету; виховувати в учнів уміння логічно мислити, уважність, допитливість; виховувати почуття відповідальності, впевненості у своїх силах.

Інструкція проведення: клас доцільно ділити на команди по 4-5 осіб. Кожна команда з фрагментів на швидкість складає карту. Можна користуватись атласом. Учні запам’ятовують географічну номенклатуру, обрису об’єктів, їх розташування. Виграє команда, яка найшвидше виконала завдання.

Оцінюється швидкість виконання, робота команди, культура мовлення учнів.

Методичні поради та вказівки: кожен географ знає, що географію вивчити без карти неможливо. Але нерідко під час роботи з картою в учнів виникають труднощі. Щоб вирішити цю проблему, пропоную гру «Пазли», яка завжди викликає жвавий інтерес та захоплення. Для зацікавлення для мотивації цю гру можна проводити на перших уроках географії в 6 класі, також у 7 класі при вивчені кожного материка. У 8-му класі вивчаючи природу і господарство України. З бажанням складають політичні карти й учні 10-го класу. «Пазли» виконуються довільно, для політичних карт - по лініях державних кордонів, для фізичних карт – по лініях градусної сітки, що додатково формує в учнів поняття та розуміння картографічної проекції, для адміністративної карти – по межах областей.

Тривалість: 10-15 хвилин.

2.     Гра «Най, най, най…»

Мета: розширити та систематизувати знання учнів про природу материків та океанів, особливості природи України; сформувати в учнів уявлення про природні закономірності кожного материка та океану; удосконалити практичні вміння та навички роботи з географічними картами, підручником та іншими джерелами інформації; розвивати пізнавальний інтерес до вивчення курсу; виховувати економічне і бережливе ставлення до багатств нашої держави.

Інструкція проведення

Варіант 1: учитель, характеризуючи кожен материк чи океан за типовим планом, повідомляє про «рекорди», а учні уважно слухають та занотовують. На підсумковому уроці діти по черзі називають характерні риси, що виділяють материк чи океан у світі.

Наприклад: Ніл – найдовша річка у світі, Байкал – найглибше озеро у світі. У кінці уроку учні підраховують свої бали і визначають найкращого знавця материка чи океану.

Варіант 2: вивчаючи природу України безпосередньо на уроці можна запропонувати знайти «рекорди», які виділяють нашу державу, підкреслюючи її багатство та неповторність природи. Учні можуть працювати як самостійно, так і в групах по 4-5 учнів. Нагороджуються найактивніші шукачі. Оцінюється правильність та точність повідомлень, кількість «рекордів», вихованість і толерантне ставлення учнів один до одного.

Методичні поради та вказівки: доцільно використовувати у роботі з учнями 7-8 класів. Гра проводиться протягом навчального року. Необхідний пробний етап, щоб усі зрозуміли правила гри. Даний метод викликає в учнів неабияке пожвавлення та інтерес. Готуючись до підсумкового уроку учні змушені перечитати підручник і використати додаткові джерела інформації. У кінці навчального року може спостерігатися втрата інтересу. Це означає, що ігровий метод навчання втрачає ефективність, тому потрібно застосовувати інші.

Тривалість: 30-35 хв. – на підсумковому уроці, 5-10 хв. – у ході уроку, як закріплення нового матеріалу.

3.     Гра «Рекламна кампанія»  

         

Мета: формування в учнів пізнавальний інтерес та творчі здібності; повторити, поглибити і систематизувати знання; розвивати навички дослідницької роботи, вміння робити висновки, узагальнення на основі роботи з різними джерелами знань; виховувати почуття відповідальності, впевненості у своїх знаннях.

Інструкція проведення: необхідно розрекламувати будь-який географічний об’єкт (море, озеро, материк, будь-яку природну зону України.). для загального розвитку та формування національної гідності учня, можна запропонувати створити рекламу красу, школи, навчального предмета, підручника, атласу. Реклама може бути у вигляді буклета, плаката, салогана, вірша, замітки в газету, слайд – шоу, відео. Презентація реклами не повинна займати більше 2-3 хв.., має бути чіткою та зрозумілою, оригінальною. Це завдання потребує домашньої підготовки, учні можуть виконувати його індивідуально, в парах або в групах не більше 4-ох осіб. Обов’язковим є участь кожного учня в групі. Учні мають можливість використовувати комп’ютерні та мультимедійні технології. Оцінюється оригінальність ідеї, творчий підхід, змістовність, культура мовлення, акторська майстерність, обґрунтованість, переконливість, аргументованість, яскравість реклами. В кінці уроку можна провести голосування на найкращу роботу. Також доречно буде визначити номінації: «Найкраща режисерська робота», «Найоригінальніша ідея», «Наукова робота».

Методичні поради та вказівки: дану гру можна проводити у всіх класах починаючи з 7-го. Але з віком умови до виконання завдання потрібно ускладнювати. Проявитися мають можливість усі учні класу. Такі уроки проходять жваво, емоційно, цікаво, сприяють формуванню позитивного ставлення до навчання.

Тривалість : 20-30 хв, інколи – урок.

4.     Гра «Шпаргалка»

Мета: повторити, систематизувати та розширити знання учнів; розвивати навички дослідницької роботи, вміння робити висновки,узагальнення на основі роботи з різними джерелами знань; удосконалювати вміння встановлювати взаємозв’язки між природними компонентами; розвивати навчальний інтерес до вивчення курсу.

Інструкція проведення: кожен учень в зошит або на контурній карті повинен скласти «шпаргалку» у вигляді опорного конспекту. Отримавши та опрацювавши на уроці велику кількість інформації, за допомогою слів, скорочень, символів, умовних позначень необхідно чітко та зрозуміло все занотувати на «шпаргалці». Оцінюється чіткість, охайність та зрозумілість роботи, обсяг матеріалу, який зміг опрацювати учень, естетичний вигляд, творчий підхід. Учитель визначає найкращі роботи за які учень отримує не лише високий бал, але й може отримати цікавий приз - сувенір.

Методичні поради та вказівки: учневі дозволяється зі своєю «шпаргалкою» відповідати біля дошки, тому завдання виконує кожен учень індивідуально. При ознайомленні з даною грою необхідна допомога вчителя. Можна показати зразок учнівських робіт, але при цьому наголосити що немає обмежень для творчої уяви.

Тривалість: дана гра може виконуватись поетапно на кількох уроках, необхідне і домашнє виконання.

5.     Гра «Художники»

  Мета: ознайомити учнів з географічними об’єктами, явищами та процесами; удосконалювати вміння та навички визначати, аналізувати, пояснювати природні та економічні закономірності; розвивати вміння висловлювати та доводити свою думку; формувати естетичне виховання.

Інструкція проведення

Варіант 1: група учнів має зобразити за допомогою малюнків, символів, знаків, схем певне явище. Представник кожної групи презентує роботу біля дошки.

Варіант 2: необхідно намалювати будь-який образ з контурів, материка, країни, області. Оцінюється оригінальність та естетичний вигляд робіт, творчий підхід, креативність ідей.

Методичні поради та вказівки: гру можна виконувати безпосередньо на уроці. Для цього клас бажано розділити на групи по 5-6 чоловік. Можна пропонувати на домашнє завдання. Такий ігровий метод розвиває та активізує творчі здібності, сприяє мотивації пізнавального процесу, тренує зорову пам'ять. Кращі роботи оцінюються. Доцільно організувати виставку учнівських робіт: «Наша Батьківщина - Україна», «Африка очима дітей».

Тривалість: на уроці 10-12 хв, можна задавати додому.     

Література:

1.     Гін А. О. Прийоми педагогічної техніки: Посібник для вчителів. – Луганськ: Навчальна книга, Янтар, 2004.

2.     Дудка С.В. Навчальні ігри на уроках географії. – Х.: Вид. гр. «Основа», 2005

3.     Інтелектуальні ігри в початковій школі/Упоряд. Ю.Є. Бардакова. - Х.: Вид. гр. «Основа», 2005

4.     Кожем’янка О.Л. Інтелектуальні ігри на уроках історії - Х.: Вид. гр. «Основа», 2005

5.     Корнєєв В.П. Технології в навчанні географії. - Х.: Вид. гр. «Основа», 2004

6.     Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. – К.: Вид. гр. «Ірпінь», 2005

7.     Хлєбнікова Т.М. Ділова гра як метод активного навчання педагога: Навчально-методичний посібник для викладачів, слухачів ІПО, директорів шкіл, керівників РУО. - Х.: Вид. гр. «Основа», 2005

8.     Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри. – К., 1993

9.     Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2004.