ПЕК України

Тема:     Паливно-енергетичний комплекс України

Мета:         Виявити і закріпити знання учнів по вивченій темі, вміння

використовувати і працювати з різними джерелами географічних знань.

Розвивати пізнавальну активність їх мислення, вміння аргументовано висловлювати свої думки, приймати участь в дискусіях.

Виховувати в дітей дбайливе ставлення до того, що їх оточує. Прищеплювати любов до свого краю, України.

Обладнання: Карта “Паливно-енергетичний комплекс України”, таблиці:

“Міжгалузеві зв’язки ПЕК”, “Типи електростанцій і виробництво електроенергії”

Тип уроку:         Урок узагальнення і систематизації знань.

                    Урок-прес-конференція

Девіз уроку:       Світ-корабель, розум-вітрило,

думка-кермо, отже, стань до керма,

тоді побачимо, на що ти здатний!

Вчитель:   Запрошую усіх присутніх на “Зустріч за круглим столом”. Сьогодні ми поговоримо про одну з найважливіших проблем, напевно, будь-якої держави. Це розвиток паливно-енергетичного комплексу, забезпечення суспільства енергетичними ресурсами.

         Дозвольте представити гостей нашої зустрічі. Це — Міністр паливно-енергетичного комплексу — Поліщук О., Міністр вугільної промисловості — Дацюк О., Мельничук В. — міністр нафтової промисловості, Богдан В. — міністр газової, Міністр торфової — Лисиця, працівники науково-дослідних установ, екологи і журналісти.

         Сподіваюсь, що наша зустріч пройде в діловій і доброзичливій обстановці. І так, надамо слово Міністру ПЕК. Скажіть, будь ласка, що являє собою ПЕК сьогодні?

Міністр ПЕК:    Сьогодні ПЕК відіграє важливу і всезростаючу роль у розвитку продуктивних сил України. Він охоплює всі процеси: видобуток і переробку палива, виробництво електроенергії, транспортування до споживача. ПЕК України складається з паливної промисловості, яка об’єднує такі підгалузі як вугільна, газова, нафтова, торф’яна та електроенергетики. До складу підприємств ПЕК входять вугільні шахти, нафтові та газові свердловини, електростанції.

         Якщо подивитись на структуру видобутку палива за видами то стає цілком зрозумілим, що  найбільше видобувається в Україні вугілля — 75%, газу — 19,1%, нафти — 5,3%, і найменше торфу — лише 0,2%.

         Цінність паливного ресурсу залежить не тільки від калорійності, а й від можливостей його використання, витрат на добування, що з розвитком техніки змінюються. Позитивним для розвитку ПЕК є те, що в Україна має значні потужності для переробки нафти та величезні підземні газосховища для зберігання газу.

         Саме підприємства ПЕК є основою формування багатьох елементів територіальної організації народного-господарства нашої країни. На базі розміщення об’єктів енергетики виникли потужні промислові центри: вузли, які стали ядрами утворення територіально-виробничих комплексів і промислових районів.

Журналісти:      Шановний пане міністре, ситуація яка слалась в країні на сьогодні, дає всі підстави стверджувати, що існує енергетична криза.

Міністр ПЕК:    Так, на жаль, енергетична криза існує. Для повного енергозабезпечення Україні необхідно 300 млн. умовного палива, а загальний обсяг енергоресурсів становить 94 млн. умовного палива. За рахунок власних ресурсів Україна забезпечує себе лише на третину. Доводиться ввозити паливо з інших країн світу, переважно з Росії.

Журналіст:        Чи є ще на вашу думку, проблеми в ПЕК. Дякую.

Міністр ПЕК:    Оскільки в Україні обмежені ресурси нафти і газу, то важливим є впровадження державної політики енергозбереження в промисловості, сільському господарстві і в побуті. Водночас необхідно добитися зростання енергозабезпечення кожного жителя України і держави в цілому. Без цього неможливі покращення умов життя громадян нашої держави і підвищення продуктивності праці в усіх сферах господарства.

         Користуючись нагодою, хочу звернутись до всіх жителів нашої країни. Кожен з нас повинен задуматись, а чи раціонально я використовую електроенергію і тепло? Для того, щоб двокімнатна квартира була теплою, необхідно в котельні кожну годину спалювати 2 кг. Вугілля. На третину менше палива потрібно для обігрівання квартири, вікна і двері якої добре утеплені. На 20% знижується тепловіддача опалювальних приладів, закритих меблевими стінками чи суцільними декоративними панелями.

         Отже, можна сказати, що тепло в наших руках.

Журналіст:        Перевантаження енергомістких галузей призвело до кризової ситуації в ПЕК. В чому ви вбачаєте шляхи подолання енергетичної кризи?

Міністр ПЕК:    Необхідно:

—   реконструювати підприємства електроенергетики;

—   використовувати низькокалорійне паливо на ПЕС;

—   у паливно-енергетичному балансі нарощувати використання вугілля;

—   збільшити видобуток вугілля і скорочувати імпорт палива, особливо з країн СНД;

—   підвищити якість палива яке споживається;

—   не здійснювати нераціональних перевезень;

—   впроваджувати споживання перетворювальних видів енергії (геотермальної, сонячної, вітрової);

—   впроваджувати принципи нової екологічної політики.

Вчитель:   А зараз конкретніше зупинимось на галузях ПЕК. Надамо слово Міністру вугільної промисловості.

Міністр вугільної промисловості:        Серед паливних галузей України вугільна промисловість займає домінуюче місце. До складу галузі входять підприємства по видобутку вугілля (шахти,) збагачувальні фабрики, підприємства по виготовленню вугільного брикетів. Особливістю розвитку і розміщення вугільної промисловості країни є її переважна концентрація в Донбасі, видобування вугілля, видобування вугілля здебільшого підземним способом, а також значне переважання кількості видобутого кам’яного вугілля над бурим. Видобуток зосереджено в 3-ьох басейнах: Донецькому…

Журналіст:        Собівартість донецького вугілля висока, умови видобутку вугілля в басейні складні. Проте Донбас був і залишається основним басейном України. Чим це пояснити?

Міністр вуг. пр.:                  Вугленосні площі в Донбасі становлять понад 150 тис. км². Тут зосереджено близько 92% запасів кам’яного вугілля України. 34% припадає на Донецьку область, 56% на Луганську область — енергетичне вугілля. Коксівне вугілля становить 44% від загальних запасів. Тут щороку видобувають 270 млн. тонн вугілля.

         Висока собівартість вугілля спричинена глибоким заляганням пластів та невеликою їхньою потужність. Донбас має значні перспективи для домашнього освоєння 78 розвіданих ділянок із можливим сумарним видобутком 127 млн. тонн вугілля на рік.

         На Донбасі діє ≈ 270 шахт. Найбільші поклади коксівного вугілля найвищої якості (75-90% вуглецю, теплотворність 7000 ккал./кг) залягають у Донецькій обл., а антрацитів (90-96% — вуглецю, теплотворність 8000 ккал./кг) — у Луганській.

Журналіст:        Чому Львівсько-Волинський басейн є досить важливою базою на заході країни?

Міністр вуг. пр.:                  Львівсько-Волинський басейн є другим важливим кам’яновугільним басейном України, розташований на території Львівської (північна частина) і Волинської (південна частина) областей. Видобуток вугілля розпочався тут у повоєнні роки. Площа басейну — 10 тис. км². Вугілля басейну використовують на електростанціях. Видобуток його в басейні незначний — 3,5 млн. тонн, але нині він відіграє важливу роль — забезпечує вугіллям далеко розташовані від Донбасу західні райони України. У цілому собівартість львівсько-волинського вугілля нижча за донецьке. Його використовують переважно як енергетичне паливо.

Журналіст:        Як розвиток буровугільної промисловості впливає на паливно-енергетичний баланс країни?

Міністр вуг. пр.:                  Основними районами видобутку бурого вугілля є Дніпровський буровугільний басейн (Олександрія — Кіровоградська, Ватутіне — Черкаська. Коростишів — Житомирська області) (та Ільниця — Закарпатська) — близько 200 родовищ. Буре вугілля має високу вологість і зольність, відносно низьку теплотворну здатність, тому споживається в основному в районах видобутку. Зараз видобувається більше 7 млн. тонн. Розвиток буровугільної промисловості сприяв стабілізації промислово-енергетичного балансу окремих центральних районів України, поліпшити розміщення виробництва.

Журналіст:        Пане міністре, чи існують проблеми розвитку вугільної промисловості?

Міністр вуг. пр.:                  На жаль, доводиться констатувати, проблеми існують. Перш за все зростає глибина шахт, робочі пласти стають тоншими, собівартість вугілля збільшується.

Журналіст:        У чому ви бачите вихід з даної ситуації?

Міністр вуг. пр.:                  Технологічні проблеми виходу вбачаю в якнайшвидшому прискоренню розробки і випуску нової техніки, особливо для видобутку вугілля з тонких пластів:

—   поліпшення використання гірничої техніки;

—   проблема видобутку вугілля на великих глибинах;

—   поліпшити якість видобутого вугілля, збільшення випуску сортового палива, в т. буровугільних брикетів. І звичайно, потрібно оновлювати шахтний фонд. Скорочення строків реконструкції шахт.

Вчитель:   Дякую. А зараз поговоримо про чорне золото, без якого не можна уявити економіки будь-якої держави (саме нафта є сировиною для розвитку нафтової промисловості).

         Найдавніші спроби видобутку нафти належать до початку XVII ст. Саме тоді на Прикарпатті почали відрами витягувати “ропу” або “мазь”, як її тоді називали, з природних виходів на глибині 4-6 м. Спочатку нафту використовували в натуральному вигляді як мастило, для освітлювання приміщень, як лікувальний засіб. Нафта — сировина для розвитку нафтової промисловості. На чому спеціалізується дана галузь сьогодні? Слово міністру нафтової промисловості.

Міністр нафтової промисловості:                  Нафтова промисловість спеціалізується на нафтовидобутку та нафтопереробці.

         Ці галузі виникли в Передкарпатті на початку другої половини ХІХ ст. в трьох місцях — у Бориславі, біля Надвірної, і в районі Коломиї. Наприкінці ХІХ ст. початку ХХ ст. Передкарпаття стало відомим у світі центром видобутку рідкого палива.

Журналіст:        Скажіть будь-ласка, пане міністр, як експлуатувались родовища Передкарпаття? Що на сьогодні являє собою Карпатський регіон?

Мін. нафт. пр.:  Родовища нафти в Передкарпатті по-хижацьки експлуатувалися, що призвело до різкого скорочення видобутку нафти в цьому районі. Найбільше нафти було видобуто в 1909 р. — 2 млн. тонн, що становило 5% світового видобутку, у 1938 р. тут видобули всього 0,4 млн. тонн. У 1950 р. було відкрите Волинське родовище нафти в, яке на сьогодні є центром видобутку нафти в Карпатському регіоні.

Журналіст:        Де ще в Україні ведеться нафтовидобуток?

Мін. нафт. пр.:  У повоєнні роки нафтовидобуток був освоєний в районі Дніпровсько-Донецької западини. Найбільші родовища зосереджені в Карпатській області — Радченківське, Сагайдачне; Сумській обл. (Качанівське, Рибальське); Чернігівській (Гнідищівське, Прилуцьке). У 60-70-их нафту Лівобережної України почали добувати фонтанним способом (коли нафта з глибини землі піднімається під тиском нафтових газів). Є невеликі родовища нафти на півдні країни.

Журналіст:        Чи забезпечує Україна свої потреби в нафті і нафтопродуктах за рахунок місцевих ресурсів? І у яких районах розташовані нафтопереробні заводи?

Мін. нафт. пр.:  На жаль, Україна не забезпечує своїх потреб у нафті і нафтопродуктах за рахунок місцевих ресурсів. Більша їх частина надходить з Російської Федерації (Західний Сибір, Поволжя та Урал). В Україні видобувається лише 4,2 млн. тонн нафти разом із газовим конденсатом.

Журналіст:        У яких районах розташовані нафтопереробні заводи?

Мін. нафт. пр.:  В Україні нафтопереробна промисловість є великою галуззю виробництва. Тут працює 6 нафтопереробних заводів Кременчуцький, Лисичанський, Херсонський, Одеський, Дрогобицький, Надвірнянський. Найпотужніший є Кременчуцький і Лисичанський (60 млн. тонн).

Журналіст:        Чи є в Україні перспективні нафтогазоносні площі?

Міністр газової промисловості:  Так, дійсно Україна має великі перспективні нафтогазоносні площі, де можливі відкриття родовищ світового масштабу. Насамперед це стосується шельфу Чорного моря. Нафта і природний газ є в районах, де їх видобувають десятками років. Як виявилось територія країни досліджена в геологічному відношенні недостатньо, тобто є перспективи пошуку енергоносіїв практично по всій Україні: Закарпаття, Передкарпаття, Волинь, Чернігівщина, Причорномор’я, Азовське море, Донбас, Придніпров’я. Ось уже два роки, як почали експлуатувати родовище газу — Міжгір’янське.

Вчитель:   За десять років незалежності в Україні стались політичні зміни і в розвитку газової промисловості. Голубий вогник запалюється в дитячих садках, школах, оселях українців все частіше і частіше. Це все вселяє надію, що не все так погано у нашому домі. Що на сьогодні являє собою газова промисловість України?

Міністр газової промисловості:  На відміну від нафти запаси і видобуток природного газу більші. Найважливішими регіонами видобутку природного газу є Карпатський, Донецько-Придніпровський та Причорноморський (газоносні). Значні родовища газу зосереджені в Харківській області — Шебелинське, Хрестищенське. В Шебелинському родовищі з початку експлуатації видобуто  понад 554 млрд. м³ газу — рекордна к-сть. Менше п’ятої частини видобутку природного газу України зосереджено в Передкарпатті. Це Дашава, Більче-Волиця, Рудки, Кучерське. (Тут створено систему газопроводів. Найдовші з них: Дашава-Київ,-Москва; Рудки-Мінськ-Вільнюс-Рига). По цих газопроводах у минулому природний газ надходив до центральних районі Росії і Прибалтики.

         Від Шебелинки в різних напрямках пролягають газопроводи: Шебелинка-Харків; Шебелинка-Полтава-Київ; Шебелинка-Дніпропетровськ-Кривий Ріг-Одеса-Кишинів; Шебелинка-Бєлград-Курськ-Брянськ-Москва — український газ багато років надходив в Росію.

         В останні роки відкрито значні родовища природного газу на півдні України, особливо в Криму — Причорноморський регіон. Його найбільші газові родовища — Джанкойське, Глібівське, Оленівське (Крим).

         В Україні видобувається 24,3 млрд. м³ газу, у 1997 р.

         Через 9 областей України пролягає газопроводу Уренчай-Помари-Ужгород. (Сумська, Полтавська, Черкаська, Київська, Вінницька. Хмельницька, Тернопільська, івано-Франківська, Закарпатська)

Журналіст:        Чи вистачає власного газу Україні?

Міністр газ. пр.:                   Україні не вистачає власних ресурсів природного газу. Нестачу власного газу Україна компенсує за рахунок його доставки з Росії та Туркменістану. Проте останнім часом обсяги видобутку газу почали зростати.

         Новим районом газовидобутку став Кримський півострів та прилеглі до нього акваторії. А також з 1999р. почалися розвідувальні роботи нового Локачинського родовища, дуже експлуатується три свердловини.

Вчитель:   Дякую. На сьогодні незначну роль у паливно-енергетичному балансі відіграє торф’яна промисловість де розміщуються основні родовища?

Міністр торф’яної промисловості:       Торф’яна промисловість розвинута у північній частині України, в районах зосередження основних запасів торфу. Основні родовища торфу знаходяться в Поліссі і Лісостепу: Поліське (Волинська) Сойне, Журавичі, Малевичі — ,Морочнівське, Чемернівське — Рівненська обл., Бучманське — Житомирське; Стоянів та Лопатинське — Львівська обл. На Полісся припадає до 66% річного видобутку торфу.

Журналіст:        Хто є основним споживачем торфу?

Міністр торф. пром.: Основними споживачами торфу як палива в Україні є с/г, скляна, фарфоро-фаянсова, харчова промисловість. Торф також є цінним добривом та хімічною сировиною.

Журналіст:        А що ж виробляють з торфу?

Міністр торф. пром.: З торфу виробляють ацетон, оцтову кислоту, кормові дріжджі, феноли, парафін і навіть кокс.

Вчитель:   Дякую. А зараз поговоримо, про одну з найважливіших галузей господарства України — електроенергетику, без якої ми вже не уявляємо нашого щоденного життя. Як ідуть справи енергетики сьогодні?

Міністр енергетики:   Сучасне енергетичне господарство України за потужністю не поступається, а за багатьма показниками перевищує електроенергетичні господарства розвинених країн Європи. Ця галузь відноситься до найстаріших у країні.

         Так, найдавніша згадка про водяний млин та використання енергії річок в Україні належить до 1292 р. А перший випадок застосування електрики на території нашої країни пов’язують із 1878 р., коли інженер О. П. Бородін обладнав токарний цех київських залізничних майстерень чотирма електричними ліхтарями.

         У 1888 р. було встановлене перше електричне освітлення в саду Шато-де Флер (тепер стадіон “Динамо”) в Києві, а 1890 р. почала працювати перша центральна електрична станція загального користування, яка освітлювала міський театр і Хрещатик. На початку століття в Україні функціонували дрібні електростанції з середньою потужність 3 тис. кВт. Електростанції були не лише малопотужними, але й розміщувалися по території країни дуже нерівномірно, переважно у Донбасі, Придністров’ї та у великих містах.

         Перша державна районна електростанція стала до ладу у 1926 р. — Штерівка ДРЕС, а в 1932 р. було завершене будівництво Дніпрогесу. У наступні роки кількість і потужність електростанцій зростала і вже в 1940 р. діяли 173 електростанції. Сформувались великі енергосистеми (“Дніпроенерго”, “Київенерго”, “Донбасенерго”, “Харківенерго”). У роки війни електроенергетичне господарство було зруйноване, ЛЕП знищені. Та в повоєнні роки почалася стрімка відбудова. Розгорталися будівництва нових електростанцій, нарощувалися потужності на старих.

Журналіст:       

Міністр енергетики:   Електроенергетики — основа розвитку економіки. Україна виробляє близько 300 млрд. кВт. год. електроенергії за рік. Виробництво електроенергії в Україні базується на споживанні вугілля, мазуту, природного газу й використанні атомної енергії, енергії річок, сонця й вітру. Більшу частину електроенергії виробляють теплові електростанції, на них припадає 67% виробництва енергії, атомні виробляють 29%, гідроелектростанції — близько 4%. Серед теплових електростанцій виділяють теплоелектроцентралі (ТЕЦ), де крім електроенергії одержують і тепло, що вдвічі підвищує коефіцієнт використання палива порівняно з державними районними електростанціями (ДРЕС), які виробляють тільки електроенергію

Журналіст:        Чому найпотужніші ПЕС розташовані на Донбасі?

Міністр енергетики:   В Україні діє 15 ПЕС. Які мають потужність понад 1 млн. кВт. кожна. Вони працюють на вугіллі, природному газі, мазуті та дизельному паливі. Із загального обсягу вугілля, що видобувається в Україні, близько 77% — це енергетичне вугілля. А на Донбасі, у Донецькому кам’яновугільному басейні зосереджено до 44% — енергетичного вугілля загального обсягу видобутку.

         Враховуючи недостатність газу і нафти, а також проблеми розвитку атомної енергетики у зв’язку з недосконалістю реакторів на українських АЕС, зростає значення теплових електростанцій і вугілля як енергетичного палива. Україна має великі запаси вугілля для дальшого розвитку електроенергетики. Вони становлять понад 100 млрд. тонн, з яких 10 млрд. тонн уже підготовлені до експлуатації, тобто на цій території можна будувати шахти. Для електроенергетики України нині необхідно 90 млн. тонн у. п., що в перерахунку на енергетичне вугілля становить 140 млн. тонн. Щоб цілком відмовитися від використання природного газу чи мазуту для виробництва електроенергії на ПЕС, необхідно щорічно додатково добувати ще 100 млн. тонн вугілля. Отже в цілому потрібно довести його видобуток до 240 млн. тонн. За таких термінів видобутку вугілля в Україні вистачить на 400 років.

         В Донбасі розміщені основні ПЕС. Найпотужніші серед них є Луганська, Миронівська (Артемівська), Старобешівська (біля Макіївки — по 2,4 млн. кВт. кожна), Зуївська, Зуївська – 2, Слов’янська, Вуглегірська (поблизу Артемівська — 3,6 млн. кВт.) Курахівська, Штерівська

Журналіст:        Чому в Донбасі немає атомних станцій?

Міністр енергетики:   Так, на Донбасі дійсно немає АЕС. Як правило, АЕС будуються в районах із дефіцитом паливних ресурсів

Журналіст:        Скажіть будь-ласка, де в Україні діють АЕС?

Міністр енергетики:   На території нашої країни працює чотири потужних АЕС у західній і центральних її частинах. Це — Хмельницька (м. Нетішин), Рівненська (м. Кузнецовськ), Південноукраїнська (м. Південноукраїнськ) та Запорізька (м Еенргодар). (Чорнобильська АЕС була закрита 15 грудня 200 р.) Саме атомна енергетика пропонує екологічно найчистішу технологію виробництва електроенергії. Перевагою АЕС є також стабільність їх роботи. Ввімкнена в електромережу атомна станція дає сталий потік електроенергії. Загроза забруднення довкілля стала причиною відмови від введення до ладу фактично збудованої Кримської АЕС. Припиналося спорудження Одеської атомної теплоцентралі (АТЕЦ). А також 15 грудня була закрита Чорнобильська АЕС.

         Свого часу в Україні було взято напрям на розвиток атомної енергетики. Але катастрофа на Чорнобильській АЕС через недосконалість радянських реакторів, багатомільярдні витрати, згубний вплив радіації на здоров’я мільйонів людей вказали на хибність цього напряму.

Журналіст:        Які проблеми існують у атомній енергетиці? Що сприяє швидкому розвитку атомної енергетики?

Міністр енергетики:   Одна з головних причин швидкого розвитку атомної енергетики полягає в можливості використання високої енергомісткості ядерного палива порівняно з іншими видами палива. В 1 кг. ядерного палива —урану — міститься енергії стільки ж, скільки у 2500 тонн вугілля. Встановлено, що енергетичний еквівалент розвіданих світових запасів ядерного палива у багато разів перевищує енергетичний еквівалент відомих світових запасів вугілля, нафти й гідроенергії, разом взятих.

Журналіст:        У яких регіонах країни зосереджені ГЕС?

Міністр енергетики:   Найпотужніші ГЕС розташовані на Дніпрі. Основний обсяг виробництва гідроелектроенергії дає каскад дніпровських ГЕС: Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпрогес 1, 2; Каховська. Працюють також Дністровська ГЕС та Дністровська гідроакумулятивна станція (ГАЕС). Остання, коли споживання електроенергії скорочується (н-ад. вночі), перекачує воду з нижнього басейна у верхній, тобто накопичує (акумулює) воду, а в часи пікових навантажень перетворює енергію води в електричну, пропускаючи воду через турбіни.

         У гірському районі Закарпаття споруджено середню за потужністю Теребле-Ріцьку ГЕС, на Пд. Бузі — Костянтинівську ГЕС.

Журналіст:        Які райони нашої країни найгірше забезпечені електроенергією власного виробництва? У чому вбачається покращення забезпечення електроенергією?

Міністр енергетики:   Слід відмітити, що південні райони країни найгірше забезпечені електроенергією власного виробництва. З великих електростанцій тут знаходяться Південноукраїнська АЕС (4 млн. кВт) і Лодижинська ДГЕС (1,8 млн. кВт). Південні райони України мають можливості використання нових джерел для виробництва електроенергії та теплової енергії. Тут планується будівництво електростанцій, що використовують енергію вітру і Сонця, а також термальних підземних вод.

Журналіст:        Пане міністре, скажіть будь-ласка, чи існують проблеми енергетики у нашій країні.

Міністр енергетики:   На жаль, доводиться констатувати, що енергетика нашої країни опинилась у досить скрутному становищі. Електроенергії необхідно все більше і більше, енергетичні ресурси — природний газ, вугілля, нафта — обмежені, атомні електростанції недосконалі і їх робота загрожує всьому живому в Україні. Вихід із цього становища може бути в розширенні використання нетрадиційних (незвичних) або просто забутих видів енергії

Вчитель:   У чому ж вбачають вихід із енерг. Кризи наші вчені? А зараз слово надамо працівникам науково-дослідних установ.

Працівник науково-дослідних установ:       На нашу думку, вихід з енерг. кризи яка насувається на нашу планету, — це масштабне використання джерел поновлюваної енергії: сонячної, вітрової, океанічної. Найбільше енергії може дати сонячне випромінювання. Без шкоди для біосфери можна використати близько 3% сонячного потоку, що надходить до Землі. Це дасть енергію потужністю 1000 млрд. кВт, що у 100 раз перевищує сучасну потужність виробництва енергії в світі.

Журналіст:        А чи використовується сонячна енергія в Україні?

Науковий працівник:                  У Сімферополі успішно працює геліоустановка, яка в неопалювальний сезон тривалістю 7 місяців повністю забезпечує гарячою водою готель “Спортивний”. Її робота дає економію приблизно 400 тонн у. п. на рік.

         Продовжуються роботи в Криму; по дальшому використанню сонячної енергії. Споруджується перша в країні дослідно-промислова геліостанція поблизу селища Щолкіно у східній частині Криму.

Журналіст:        Які перспективи використання енергії вітру в Україні?

Науковий працівник:                  Першу вітроенергетичну станцію (ВЕС) в Україні і в світі було збудовано в 1931 р. поблизу Севастополя. Її потужність становила 100 кВт.

         У 90-ті роки в україні почалося інтенсивне освоєння енергії вітру на основі випуску промислових вітроенерогенераторів ВО “Південмаш” у Дніпропетровську.

— У 1994 р. на березі озера Донузлав почала діяти перша черга Донузлавської ВЕС.

— Неподалік від Євпаторії у селищі Ново озерному також введено в дію потужну ВЕС.

— Розпочато будівництво ВЕС потужністю 500 мегаватів на сході Кримського півострова.

Журналіст:        А чи є такі вітроенергетичні станції на зх. України?

— У 1997 р. перша ВЕС на Львівщині з’явилась у курортному містечку Східниця. І це цілком символічно: екологічно чисту технологію — в рекреаційну зону! “Матір’ю” цього поки що рідкісного для нашого побуту витвору стало “Лвівенергоналадка”, а “батьком” — вітер. Альтернативне джерело енергії на Прикарпатті, де в горах завжди дме вітер — це просто знахідка. У майбутньому майже половину енергозатрат можна буде покривати за рахунок енергії вітру.

Журналіст:        Чому створюються ВЕУ потужністю 2000 кВт і більше. Де в Україні будуються ВЕУ і чому?

Науковий працівник:                  Найсприятливіші умови будівництва таких вітроенергетичних установок на пд. і пд.-сх. України, де середньорічна * вітру — 4-5 м/с, а в зимові місяці 7-12 м/с. Це дуже важливо тому, що саме взимку енергетика України працює особливо напружено.

Журналіст:        Які можливості використання біоенергетичних ресурсів?

Науковий працівник:                  Серед нетрадиційних видів енергії можливе використання біомаси і створення на її основі біогазу. Енергетичні ресурси вітру на земній кулі майже у 2000 раз більші від енергетичних ресурсів річок. Якщо в Україні на кожному км² її території, де дмуть вітри із середньою швидкістю 5 м/с, встановити по 16 вітродвигунів, то з кожного км² щорічно можна одержувати 800000 кВт. год. електроенергії. Від усіх двигунів, встановлених на території Україні, економія палива досягла б 250 млн. тонн за рік.

Вчитель:   Одним із провідних чинників, що обмежує розвиток енергетики в Україні є екологічний. Я думаю настав час дати слово екологу.

Еколог:     Дійсно, екологічний чинник обмежує розвиток енергетики в Україні. Викиди становлять близько 30% всіх твердих часток, що надходять в атмосферу внаслідок господарської діяльності людини. За цим показником електростанції зрівнялися з підприємствами металургії і випереджують всі інші галузі промисловості. Крім того, енергетика дає до 63% сірчаного інгідриду і понад 53% оксидів азоту (N), що надходять в повітря від стаціонарних джерел забруднення.

         У 1991 р. сумарні викиди підприємствами енергетики становили 2,5 млн. тонн. Оксиди (S) сірки і (N) азоту є основними джерелами кислотних дощів в Україні. Вони потрапляють у воду річок, озер, ставків та в ґрунт у вигляді сірчаної та азотної кислот. Оксиди азоту та вуглецю є основною складовою частиною смогів. У зв’язку з необхідністю збільшення використання в енергетиці вугілля екологічна ситуація може погіршитися.

         Оксиди вуглецю, що їх викидають ЕС в атмосферу, є головним джерелом парникового ефекту на нашій планеті. Якщо не зменшити їх вміст у атмосфері, на Землю чекає глобальне потепління клімату. Це призведе до підвищення рівня Світового океану і затоплення значних площ земн. поверхні.

         Під час видобутку вугілля щорічний обсяг твердих відходів досягає 1-3 млрд. м³, рідких 3 млрд. м³. З рідкими скидаються в природні водойми також і до 180 тис. тонн механічних домішок

Журналіст:        Яка екологічна ситуація склалась в Україні?

Еколог:     Україна за кількість “технічного бруду” на душу населення, навіть не враховуючи наслідків Чорнобильської катастрофи, посідає 1 м. в Європі. Зони екологічного лиха займають понад 15% території держави. Природне середовище існування людини настільки зруйноване і видозмінене, що виникла реальна загроза фізичному існуванню народу України.

Журналіст:        Яких заходів потрібно дотримуватись, щоб зменшити викиди в атмосферу шкідливих речовин?

Еколог:     Для зменшення викидів в атмосферу шкідливих речовин необхідно дотримуватись таких заходів:

1)    економити електричну і теплову енергію в усіх сферах людської діяльності;

2)      збільшити частку природного газу на ПЕС за рахунок зменшення його витрат у металургії та інших галузях господарства;

3)      підвищувати ефективність використання палива;

4)      Впроваджувати ефективні й економічно виправдані очисні пристрої та їх системи;

5)      Удосконалювати структуру промисловості.

         Екологічні проблеми енергетики.

1.     Викиди становлять 30% від всіх твердих часток

2.     Е дає 63% сірчаного інгідриду, 53% (NO₂)

3.     Σ викиди становили 2,5 млн. тонн.

4.     Призводить до кислотних дощів, смогів

5.     Спричиняють парниковий ефект, кислотні дощі, смоги

6.     Твердих викидів 1-3 млрд. м², рідких — 3 млрд. м³ на рік

Вчитель:   На такій сумній ноті не хочеться закінчувати нашу зустріч. Отже, ПЕК є основою розвитку людської цивілізації. Від стану енергетики залежать темпи науково-технічного прогресу та виробництва, а також життєвий рівень людей. І тому нам всім слід задуматись над цим досить болючим питанням сьогодення. І ми повинні (з вами) передбачувати наслідки, до яких можуть призвести наші з вам діяння. Адже, сила в того, хто знає — писав Агручада Парікчай. І ми повинні прагнути, щоб в природі існувала повна гармонія.

         У природі все відносне і ми в цьому світі. Ми повинні навчитися поважати Природу, Землю і поводитись в довкіллі так, щоб життя на планеті Земля продовжувалось і розквітало.

Подумай про час — про все, що було.

Подумай про день сьогоднішній і віки, що прийдуть за ним.

А сьогодні хочу подякувати усім вам за цю зустріч. Думаю, що всі заслуговують на високий рівень оцінення своєї праці. І мені хочеться, щоб такі зустрічі ми і в подальшому проводили при вивченні інших міжгалузевих комплексів, інших галузей народного господарства.

Ми повинні керуватися мудрістю, щоб не повторилась соромна Чорнобильська вина. Не захоплюйся своєю могутністю людино, бо ти і причина і наслідок. І бо прийде час і природа покарає своє знахабніле дитя — нас з вами. Бажаю успіхів у подальшій роботі.